7. Транспортна логістика

 

Лекція 7. Транспортна логістика

  Питання 1. Сутність і завдання транспортної логістики

 

Транспорт – це сфера матеріального виробництва, що перевозить людей і вантажі. У структурі суспільного виробництва транспорт належить до сфери матеріальних послуг. Витрати на виконання транспортних операцій сягають 50% суми загальних витрат на логістику.

Транспортна логістика – функціональна сфера логістики, яка організовує транспортування матеріального потоку від постачальника до кінцевого споживача.

Головна мета транспортного господарства – вчасне переміщення вантажів за визначеними маршрутами з найменшими витратами, проведення операцій завантаження і розвантаження.

За призначенням виокремлюють дві основні групи транспорту.

Транспорт загального користування – галузь національної економіки, яка задовольняє потреби всіх галузей і на- селення у перевезенні вантажів і людей. Поняття транспорту загального користування охоплює: залізничний, водний (морський і річковий), автомобільний, повітряний, трубопровідний транспорт.

Транспорт незагального користування – це виробничий транспорт, а також транспортні засоби всіх видів, що належать нетранспортним організаціям.

Організація переміщень вантажів транспортом незагального користування є предметом вивчення виробничої логістики.

Вирішення завдань, пов’язаних із організацією переміщень вантажів транспортом загального користування, є предметом транспортної логістики.

Транспортна логістика включає планування, управління і фізичне транспортування матеріалів, покупних частин, виробів, виробничих відходів у супроводі необхідного інформаційного потоку з мінімальними транспортними і часовими витратами.

Головна мета транспортної логістики – надання необхідних транспортних послуг у сферах постачання, збуту продукції та переробки відходів із мінімальними витратами, з орієнтацією на стабільне зменшення потреб у транспорті.

Основні завдання транспортної логістики:

·   вибір виду транспортних засобів;

·   вибір типу транспортних засобів;

· спільне планування транспортного процесу зі складським та виробничим;

· спільне планування транспортних процесів на різних видах транспорту;

·   забезпечення технологічної єдності транспортно-складського процесу;

·   визначення раціональних маршрутів доставки.

Кожен із видів транспорту має особливості з погляду логістичного управління, переваги і недоліки, що визначають можливості його використання.

На вибір виду транспорту впливають шість основних факторів:

• ·     час доставки;
• ·     частота відправлень вантажу;
• ·    надійність дотримання графіка доставки;
• ·     здатність перевозити різні вантажі;
• ·    здатність доставити вантаж у будь-яку точку території;
• ·     вартість перевезення.

 

Питання 2. Техніко-економічні показники роботи транспорту

Будь-який вид транспорту має свою систему показників, що сформувалася історично, відображає його унікальність і неповторність, враховує техніко-економічні та інші особливості. Проте багато показників є загальними для всіх видів транспорту. Умовно їх можна поділити на такі групи показників:

•  перевізної та перевантажувальної роботи – обсяг перевезень; вантажообіг; час відправлення; час прибуття;

•  матеріально-технічної бази – довжина шляхів сполучення; густота мережі; сумарна вантажопідйомність або тоннаж транспортних одиниць; сумарна енергетична потужність активних транспортних одиниць;

•  експлуатаційної роботи – середня вантажонапруженість; середня дальність перевезень; швидкість доставки вантажів; використання вантажопідйомності рухомого складу; час обороту рухомого складу; середньодобовий пробіг рухомого складу;

•  економічної ефективності та фінансові – собівартість перевезень; продуктивність праці; фондовіддача; доходи; витрати; прибуток; рентабельність.

 Показники роботи транспорту ділять на дві групи: кількісні та якісні.

До кількісних належать обсяг перевезення вантажів, т; вантажообіг, т/км. Облік за цими показниками зазвичай ведуть наростаючим підсумком – щодоби, щодекади, щомісяця, щокварталу і щороку.

Вантажообіг іноді називають продукцією транспорту.

Під якістю транспортного обслуговування за вантажними перевезеннями розуміють повноту, швидкість, своєчасність або рівномірність доставки та збереженість вантажів, безпеку перевезень, а також комплексність, доступність і культуру обслуговування споживачів транспортних послуг.

На відміну від пасажирських перевезень, заходи із забезпечення якості перевезень вантажів спрямовані не лише на об’єкт або предмет перевезення, а й на вантажовласників.

Основними показниками якості транспортного обслуговування вантажовласників є ступінь задоволення попиту за обсягом перевезень вантажів за певний період (рік, квартал, місяць і коротші строки), ритмічність або регулярність перевезень.

 

Питання 3. Логістичні рішення у транспортуванні

Позаяк транспортні операції є безпосереднім вираженням зв’язків між окремими етапами товароруху, ефективність цього процесу суттєво залежить від правильності прийнятих логістичних рішень. Розглянемо основні рішення щодо управління під час транспортування.

Вибір форми перевезення. Споживачі транспортних послуг (перевезень) отримують їх у двох формах:

за допомогою власного відділу доставки;

ористуючись послугами сторонніх транспортних організацій.

 Форму перевезення обирають у такій послідовності.

Спочатку детально аналізують переваги і недоліки можливих форм перевезень.

Потім оцінюють рівень обслуговування і витрат за різних форм перевезень. Підприємство (отримувач транспортних послуг) визначає бажаний рівень і якість обслуговування, аналізує можливості його забезпечення у разі створення власного відділу доставки або залучення сторонніх перевізників.

Далі визначають сумарні витрати для обох форм перевезень. Рівень загальних поточних витрат визначають як суму витрат на опрацювання замовлень, пакування, перевезення, збитків від пошкодження (за створення власного відділу доставки додаються ще й витрати на ліцензування, заробітну плату, пальне).

Нарешті приймають остаточне рішення про вибір форми перевезень. Критеріями для цього є:

1)  необхідність капіталовкладень і їх достатність;

2)  прогнозований рівень окупності капіталовкладень;

3)  рівень якості обслуговування;

4)  рівень загальних поточних витрат.

 Якщо рівень загальних витрат власного відділу доставки буде нижчим, створити його можна за умови достатності капіталовкладень. Пріоритетність критеріїв визначає замовник транспортних послуг.

 

Вибір виду транспорту. Таке рішення приймають у взаємозв’язку з іншими завданнями логістики, а саме: створення і підтримання оптимального рівня запасів; вибір упакування.

Оптимальний вид транспорту для конкретного перевезення вибирають на основі інформації про характерні особливості видів транспорту. Відправник зазвичай бере до уваги шість факторів одночасно.

Так, якщо його цікавить швидкість, він обирає між повітряним та автомобільним транспортом.

Якщо його мета – мінімальні витрати, вибір обмежується водним і трубопровідним транспортом.

Найбільше переваг забезпечує автомобільний транспорт. Тому його частка в обсязі перевезень щодалі зростає.

Однак остаточний висновок про варіант доставки вантажів ґрунтується на техніко-економічних розрахунках.

Якщо вирішили залучити сторонніх перевізників і вподобали вид транспортного засобу, далі вибирають перевізника, тобто конкретну транспортну фірму. Тут одним із суттєвих факторів є вартість перевезення.

Споживачі, купуючи транспортну продукцію, відшкодовують ці витрати у формі тарифів і фрахтових ставок, що є водночас грошовим вираженням вартості транспортної продукції.

Загалом, приймаючи рішення про транспортування, потрібно зважати на складні компроміси між різними видами транспорту, а також наслідки цих компромісів для інших видів діяльності у системі розподілу, таких, як складування і підтримання товарно-матеріальних запасів. Позаяк із часом відносні витрати різних видів транспорту змінюються, фірмам доводиться переглядати свої схеми транспортування, аби знайти оптимальний варіант товароруху.

З огляду на те що організація товароруху пов’язана зі значними компромісами, потрібно системно ставитися до прийняття таких рішень.