Практична робота 3

 Тема. Визначення витрат на створення та зберігання запасів. АВС- та XYZ-аналіз запасів

 

Завдання 1. Визначення витрат на створення та зберігання запасів

 Задача 1. Оптово-посередницька фірма займається поставкою і продажем в Україні дрібної побутової техніки фірми «SONY».

Розрахувати параметри системи управління запасами з фіксованим інтервалом часу між замовленнями, якщо річна потреба в товарах становить 2750 шт., кількість робочих днів у році – 227, оптимальний розмір замовлення – 95 шт., час постачання – 14 днів, можлива затримка в постачанні – 3 дні.

Задача 2. Через значні коливання попиту на продукцію, що реалізується, фірма запровадила систему управління запасами, яка б автоматично визначала рівень запасу, що залишився на складі, контролювала інтервал між замовленнями та своєчасно інформувала відповідних людей про потребу поповнення запасу до постійного рівня.

Розрахувати параметри системи управління запасами зі встановленою періодичністю поповнення запасів до постійного рівня, якщо річна потреба в товарах становить 1200 од., кількість робочих днів у році 226; час поставки – 5 днів, можлива затримка в поставках – 2 дні.

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Регулювальними параметрами системи з фіксованим розміром замовлення є розмір замовлення і точка замовлення. Їх розрахунок здійснюється за допомогою таблиці 1.

Таблиця 1

Показник	Умовні позначення	Порядок розрахунку	Значення
Річна потреба в товарах, шт.	S	-
Кількість робочих днів у періоді	N	-
Оптимальний розмір замовлення, шт.	Q	-
Інтервал часу між замовленням, днів	І	І = N × S/Q
Час (періодичність) постачання, днів	T	-
Можлива затримка в постачанні, днів	З	-
Очікувана денна потреба, шт./день	СПодн.	S / N
Очікувана потреба за період постачання, шт.	CПt	t × СПодн
Максимальне споживання за період постачання, шт.	СПмах	(t + З) ×СПодн
Гарантійний запас, шт.	ЗАПгар	СПмах – CПt
Максимальний бажаний запас, шт.	ЗАПмб	ЗАПгар + І×СПодн

 

Регулювальними параметрами системи з фіксованою періодичністю замовлення є максимальний розмір запасу й фіксований період замовлення, тобто інтервал між двома замовленнями або черговими надходженнями партій.

 

Розмір замовлення (РЗ) розраховують за формулою:

РЗ = ЗАП_мб – ПЗ + CП_t,

де РЗ – розмір замовлення, шт.

ЗАП_мб – максимальний бажаний запас, шт.

ПЗ – поточний запас, шт.

CП_t – очікувана потреба за період постачання, шт.

Завдання 2.  Провести АВС-аналіз асортименту магазину за внеском товарів у загальний обсяг реалізації (у вартісному вимірі).

Висхідні дані для АВС-аналізу та розрахунок часток товарів у виручці

 

Найменування товару	Ціна за од., Р, грн.	Обсяг продажу, Q, од.	Виручка, P*Q, грн.	Частка товару у виручці, %
1	2	3	4	5
Товар А	20	1000
Товар В	22	700
Товар С	25	400
Товар D	30	350
Товар E	15	2100
Товар F	18	700
Товар G	14	2100
Товар H	16	1400
Всього:	х	х		100,00

 МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Метод ABC-аналізу передбачає поділ усього асортименту продукції на три групи:

Група «А»: найдорожчі та коштовні товари, на частку яких припадає близько 75–80 % загальної вартості запасів, але вони становлять лише 10–20 % загальної кількості товарів, які перебувають на зберіганні.

Група «В»: середні за вартістю товари. Їхня частка в загальній сумі   запасів   становить   близько   10–15 %,   але в кількісному відношенні – 30–40 % продукції, яку зберігають.

Група «С»: найдешевші товари. Вони становлять 5–10 % від загальної вартості виробів,   які   зберігають,   і   40–50 % від загального обсягу зберігання.

1.     Розраховуємо суму виручки: ст. 4. Виручка = Ціна * Обсяг продажу

 2.     Розраховуємо частку товару у виручці:

3.     Далі впорядковуємо товари у табл. 2, за зменшенням частки товару у виручці:

наприклад: товар Е має найбільшу частку 20,75%, він на 1-му місці, потім товар G з 19,37% і так далі).

 4.     Розраховуємо кумулятивні частки у стовбці 3 (товар Е: 20,75%, товар G: 20,75+19,37 = 40,12%, товар Н: 40,12+14,76 = 54,88% і так далі).

5.     Після цього визначаємо зони (стовбчик 4).

Таблиця 2

Результати АВС-аналізу та визначення границь зон

Найменування товару	Частка товару у виручці, впорядкована за зменшенням, %	Кумулятивна частка товару у виручці, %	Зона (А ≈ 0-50%, В ≈ 51-80%, С ≈ 81-100%)
1	2	3	4
Товар
Товар
Товар
Товар
Товар
Товар
Товар
Товар
Всього:	100	100

Товари, що потрапили до зони А (товари _____________), приносять магазину найбільше доходу; потрібно сконцентрувати зусилля на продажі цих товарів.

Товари, що потрапили до зони В (товари __________), також є важливими, але їм можна приділяти відносно менше уваги.

Товари, що потрапили до зони С (товари __________) є кандидатами на виключення з асортименту.

Завдання 3. Припустимо, що підприємство працювало з десятьма постачальниками, дані про річний обіг з якими подано в табл. Проведіть АВС – аналіз даних про постачальників та з’ясуйте, з якими із них варто продовжити співпрацю, а з якими ні.

Постачальники	Обіг, тис. грн.	Частка у загальному обігу, %	Обіг кумулятивний, %	Група
1	2300
2	1845
3	510
4	345
5	260
6	90
7	75
8	45
9	23
10	7		100,0
Сума	5500	100,0	-

 Висновок: 

Проведений АВС- аналіз постачальників показує, що найбільший внесок у формування загального обігу (_______%) робили постачальники № _______________, які й склали групу А.

У групу В увійшли постачальники №______________________, на яких припадає __________% сукупного обігу.

Інші _____________% обігу забезпечували решта ________ постачальників-група С.

Завдання 4. Ви працівник відділу логістики. Вам необхідно прийняти рішення, який вид матеріальних запасів виробництва доцільніше утримувати на складі.

Підприємство протягом року має обсяг реалізації продукції 75520 тис.грн.

 Середньорічні залишки товарів групи А склали 32000 тис. грн., товарів Б - 43500 тис. грн.

Визначте коефіцієнт оборотності оборотних засобів, коефіцієнт закріплення оборотних засобів та тривалість одного обороту.

                               МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Коефіцієнт оборотності оборотних засобів розраховується за такою формулою:

Коб = Р / Оз,

 де, Коб - коефіцієнт оборотності;

Р - виручка від реалізації продукції;

Оз - середньорічні залишки оборотних засобів за період, що аналізується.

 Коефіцієнт закріплення оборотних засобів розраховують за формулою:

К3 = Оз / Р= І / Ко

 Тривалість одного обороту в днях визначають за формулою:

То = D / Ко,

де D - кількість днів періоду, що аналізується.